Телятка, як діти, їх треба глядіти

У далеку вже пору дитинства довелося мені разом із на два роки молодшим сусідом-товаришем Васьком у місцевому колгоспі сотню теляток-випійчаток випасати. Я добре пам'ятаю, як після першого місяця нашої роботи тітка Пріська, старша телятниця, похвалила нас із приятелем:

— Молодці, пастушки! Зважили ми оце із завфермою теляток — кожне на 340 г за день підросло.

Звісна річ, ми гордилися цією похвалою скупої на добре слово, бездітної, передпенсійного віку жінки, але найбільше зігріла наші малі серця її заява про те, що грошей ми за це одержимо більше.

А в СФГ «Атланта» Кременчуцького району телятниця Ольга Сажко, доглядаючи 48 теляток такого ж самого віку, тобто від їхньої заяви на світ і до 6 місяців, домоглася значно вагоміших приростів — кожна тварина важчала за добу аж на 910 грамів.

Вельми здивований такими високими результатами праці передової телятниці попросив розкрити секрети солідних досягнень завідуючу фермою Валентину Одійчук.

— Ви ще більше здивуєтесь, якщо дізнаєтесь, що за фахом Ольга Сажко — бухгалтер. У тваринництво прийшла 13 років тому. Не хочу говорити багато про неї, знаючи її, як людину дуже скромну. Скажу одним реченням: таку працелюбку важко знайти. А ще вона — дуже лагідна жінка, із кожним телятком возиться, мов із маленькою дитиною. Подивіться, які вони в неї чистенькі, ситі, мов домашні.

І правда, стоять телятка, любовно доглянуті, шерсть аж виблискує на них.

Звісна річ, не останню роль у небачено швидкому рості тварин відіграє добре збалансований раціон. Маленьких грайливців (чого ж не брикати, коли ситі?) випоюють молоком упродовж чотирьох місяців. Тож і ростуть вони під дбайливим патронатом сумлінної телятниці Ольги Сажко, мов із води, і жодне з них не загинуло. Здорове телятко, зрозуміло, добре прибавляє у вазі, коли його поставлять на відгодівлю з шестимісячного віку. Тож відгодівельники з радістю приймають від передової телятниці дбайливо доглянутих тварин.

Навмисне не пишу про те, як рано встає ця жінка щодня, бо це відомо кожній сільській людині. Не даремно ж кажуть віддавна: «Хто рано встає, тому і Бог дає». А ще ж у неї вистачає щоднини домашніх клопотів, яких у жінки значно більше, аніж у чоловіка. Може, саме тому представниці слабкої статі в Україні і живуть довше?

Микола ДУБИНА.

Кременчуцький район.