Шапка "Село полтавське"

  ЩОТИЖНЕВІ ДОДАТКИ
  ГАРЯЧА ЛІНІЯ

 

ПЕРЕДПЛАТА-2010

  ГОРОСКОП
  УСМІХНІТЬСЯ

 ПОГОДА

 

  

Фотогалерея

Віктора Даниленка

 

 

   

 

"Великого терпіння вимагає робота в селі"

Із власного досвіду це знає директор СТОВ «Ковалі» Хорольського району Надія Барило, яка десять років тому перейняла естафету господарювання з мільйонним боргом. Із легкої хліборобської руки Надії Корніївни товариство вирвалося з боргової ями й зараз воно одне з кращих у районі та області. У цьому ми вкотре переконалися, побувавши цієї жнивної пори у «Ковалях».

 

 

Є полтавський мільйон

Щиро вітаємо хліборобів і всіх полтавців із визначним здобутком – збором мільйона тонн ранніх зернових!
Минулого тижня успішно завершили жнива хлібороби Новосанжарського, Машівського й Миргородського районів. Ними зібрано 151,2 тисячі тонн зерна!
Такий урожай показує готовність наших сільгосппідприємств до результативної роботи, підтверджує хліборобську славу полтавської землі та служить запорукою благополуччя, достатку й добробуту всієї Полтавщини.
Сердечно бажаємо хліборобам полтавського краю міцного здоров’я та нових успіхів у праці!

З повагою
голова обласної
державної адміністрації Олександр Удовіченко,
голова обласної ради
Володимир Марченко

 

Найрозумныших абітурієнтів чекають найкращі виші

Нещодавно на проведеному в стінах Полтавської ОДА засіданні круглого столу представники обласної влади, освітяни, ректори ВНЗ III-IV рівнів акредитації, батьки висловили слова вітань інтелектуальній еліті області – абітурієнтам, які набрали 200 балів із предметів тестування ЗНО.

«Ви – приклад для тих, хто ще навчається. Приклад того, як треба працювати, щоб мати відмінні результати», – зауважив голова облдержадміністрації Олександр Удовіченко, додавши, що ректори ВНЗ, напевно, «ламають» голову, як поділити такий скарб.
За словами начальника Головного управління освіти і науки Полтавської ОДА Володимира Мирошниченка, 2009-2010 навчальний рік був складним і для батьків, і для педагогів, і дітей, адже досить часто змінювалися «правила гри» вступу до вищих навчальних закладів. Попри це, випускники шкіл завершили рік успішно. У травні поточного року атестати про повну середню освіту отримали 11 тис. 462 одинадцятикласники. Для тих, хто вирішив продовжити здобуття освіти у ВНЗ, забезпечили належну підготовку та проведення зовнішнього незалежного оцінювання. Загалом на тестування зареєструвались 15 тис. 315 осіб в області. До слова, жодного оскарження результатів тестування чи нарікань із боку громадських спостерігачів щодо його проведення не було. Таким чином, у червні на 40 спеціально організованих пунктах пробували сили понад 14 тис. абітурієнтів.

Докладніше читайте на сторінках газети

 

Пшениця на Полтавщині має високі якісні показники

«Цього року пшениця в Полтавській області має високі якісні показники на відміну від інших регіонів України. Ми не зібрали великий урожай, але 88 відсотків пшениці, що надійшла на елеватори, – продовольчих кондицій», – повідомив начальник Головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації Олександр Сень.
Тому необхідно максимально зберегти якість пшениці. На території області сертифіковано 58 зернових складів загальною потужністю для зберігання 2,8 млн. тонн збіжжя, з них 12 складів у виробників зерна, 6 елеваторних комплексів мають державну форму власності, решта – приватні. На більшості елеваторів установлене сучасне обладнання. Єдиний проблемний елеватор у області – ДП «Миргородський КХП – 1» ДАК «Хліб України».
Найголовніше завдання на сьогодні – формування обласного резерву, який складає 60 тисяч тонн продовольчої пшениці.
«Влада зробить усе, аби сформувати обласний резерв продовольчої пшениці й 60 тисяч тонн були реально підтверджені документами, – наголосив Олександр Удовіченко. – Полтавщина буде забезпечена продовольчим зерном, і ми будемо робити все для того, щоб з усіма виробниками хліба вкласти угоди щодо непідняття цін на соціальні сорти хліба».

Тетяна СЕПІТА

 

Новосанжарці шанують традиції і тримають першість

Жодне свято в Україні не має таких глибоких коренів і світлих традицій, як свято урожаю – обжинки. І саме життя українців усебічно оповите шаною до хлібороба, до землі, бо напружена праця селянина споконвіку була запорукою процвітання нашої держави.

Новосанжарські аграрії першими на Полтавщині завершили збирання ранніх зернових. До полтавського короваю вони внесли 52,5 тисячі тонн зерна. І минулої суботи у районному центрі святкували обжинки. Голова райдержадміністрації Сергій Шовкопляс зауважив: «Нинішні жнива показали, що в нашому районі є дружна хліборобська сім’я, яка подвижницькою працею сприяє добрій славі нашого краю й не дає зникнути трудовим традиціям».

Докладно

 

«Одна справа – досягнути високої планки,

а інша – її втримати»

Для виконуючого обов’язки генерального директора ТОВ «АПК «Докучаєвські чорноземи» Анатолія Кибки це далеко не перші жнива. І за все своє життя він не пригадує однакових. От, приміром, цьогоріч внаслідок суворої зими та посушливої весни і площі зернових зменшено, і види на врожай не вельми. Та, порівнюючи з іншими господарствами області, озимої пшениці в «Докучаєвських чорноземах» збереглося досить багато, загинуло 300 га з 3000.

І хоча врожайність не надто радує, докучаєвці планують вийти на беззбитковий рівень. Ще одна особливість жнив-2010: під час збирання ранніх зернових задіяно 17 комбайнів, і все це тільки імпортна, досить потужна й високопродуктивна техніка. Як і годиться гарним господарям, тут бережуть не тільки кожну зернину, а й соломину, її пресують у тюки. У цьому році населення не має урожаю однорічних та багаторічних трав, тож солома буде в ціні.
На роботах у полі на сьогодні залучено близько 150 працівників. Досить багато людей задіяно на завантаженні й розвантаженні тюків, скиртуванні.
На полях гуркоче техніка, збираючи врожай, а як же бути із його збереженням? Цю проблему в компанії «Докучаєвські чорноземи» вже вирішили, побудувавши власний елеватор. До речі, перший в області, який працює на зрідженому газі, що дає можливість здешевити собівартість просушки збіжжя.
Нині елеватор, який розрахований на 70 тис. т із пропускною потужністю 2,5 тис. т, введений у дію, приймаючи щодня 700-800 т
зерна. Якщо минулого року тут працювали над збереженням власного врожаю, то зараз задовольняють потреби не тільки компанії: будь-яке підприємство чи фермер можуть укласти з «Докучаєвськими чорноземами» договір і скористатися його послугами.
– Елеватор працює для всіх товаровиробників, щоб зернотрейдери не викручували руки. Це наш внесок у справедливий розподіл послуг на ринку. Скільки бувало випадків, коли зернотрейдери відмовляються приймати зерно через певну вологість, засміченість. А ми просушимо, очистимо, доведемо до потрібних кондицій і відвантажимо, куди треба замовнику. Ми можемо обслуговувати, як мінімум, три райони, – говорить генеральний директор із наукової роботи Володимир Слєпцов.
Непокоїть докучаєвців питання цінової політики. Враховуючи цьогорічні погодні катаклізми, у світі буде великий дефіцит ранніх зернових. «Тому тут своє слово має сказати держава й виступити в ролі трейдера на внутрішньому ринку. Закупити максимум зерна, створивши ціну й не даючи іншим її знизити. А потім, експортуючи це зерно, отримати кошти до бюджету із серйозною надбавкою. При цьому вирішились би дві проблеми: наповнення бюджету та підтримка товаровиробників. Також держава має дати тверді урядові гарантії на повернення ПДВ. Ми таку вже оскому набили через його неповернення! Нинішній рік критичний, і з цієї ситуації можна вийти з найменшими втратами, якщо розумно спрацювати», – вважають у компанії.
– Сьогоднішня ціна на пшеницю не відповідає затратам, враховуючи цьогорічну врожайність, тому ми сподіваємося, що незабаром вона підніметься на 20-25%, – говорить Анатолій Кибка. – Але місяців через 2-3 з’явиться ще одне питання, яке на сьогодні обговорюється не так широко: «Що буде з тваринництвом, і наскільки ця галузь зможе розвиватися в умовах, що склалися?» Ця проблема виникне як серед великих агроформувань, так і серед населення, адже на сьогодні є можливість заготовити лише 50% кормів до потреби.
«Докучаєвські чорноземи» повністю забезпечують себе якісним посівним матеріалом. Є тут пшениця і для видачі пайовикам, і для хлібозаводу, який є одним із відділків корпорації й випікає хліб для усього Карлівського району.
На основних масивах ТОВ «АПК «Докучаєвські чорноземи» використовують власний посівний матеріал, при цьому проводять сортозаміну, висівають еліту. «Докучаєвські чорноземи» є ще й насіннєвим господарством першої категорії, і на сьогодні день тут мають можливість, за потреби, забезпечити якісним посівним матеріалом весь район.
Зупинятися на досягнутому в компанії не збираються. У «Докучаєвських чорноземах» чітко прораховують усі витрати, застосовують чіткий підхід до дотримання технологій вирощення сільськогосподарських культур, упроваджують нові елементи в роботу, які дають можливість досягти високих результатів, тісно співпрацюють із фірмами-виробниками насіння, засобів захисту рослин, беруть активну участь у семінарах, днях поля, вивчають гібриди й сорти в себе на угіддях.
Як зізнався Анатолій Кибка: «Ми будемо постійно прагнути до успішного господарювання. Адже одна справа – досягнути високої планки, а інша – її втримати на цьому ж рівні. Є ще куди йти, і ми бачимо орієнтири. Намагаємося бути на крок попереду, впроваджувати нове, що інші робитимуть через 1-2 роки».

Євгенія Валько
Карлівський район

 

"Ажіотаж навколо вступних іспитів породив суто людський фактор"

У цьому переконана проректор із навчально-педагогічної та інноваційної роботи Полтавської державної аграрної академії Олена Костенко, до якої журналісти «Села полтавського» звернулися з проханням прокоментувати хід вступної кампанії-2010. Нагадаємо, Міністерство освіти і науки України пролонгувало її термін до 5 серпня, аби всі абітурієнти встигли подати документи до омріяних «вишів».

За словами Олени Михайлівни, цьогорічна вступна кампанія в академії розпочалася, як і було заплановано, з 15 липня й мала тривати до 31 липня.
– Як і зазвичай, у перші три дні абітурієнтів було дуже багато, тому їм доводилося стояти в чергах. Масовості додавали й батьки – двоє на одну дитину. Ми знали й очікували, що перші дні будуть дуже напруженими. Тому працювали, як-то кажуть, до останнього абітурієнта з технічними перервами буквально на декілька хвилин. Бувало й таке, що закінчували робочий день о двадцятій годині… Адже вступати до навчального закладу приїхали здалеку, то як відмовити? Попри всі складнощі ситуацію «розрулили». Переконана, попередній ажіотаж навколо вступних іспитів створений суто людським фактором – будь-що, але встигнути здати документи в перший же день… Зараз якоїсь напруги, черг немає, усе спокійно. Наразі до аграрної академії здало документи понад 2, 5 тисячі абітурієнтів, які можуть позмагатися за 365 бюджетних місць, серед яких найбільше на спеціальності з ветеринарної медицини, агрономії, технології виробництва й переробки продукції тваринництва.
Своїми думками з приводу вступної кампанії-2010 поділилися й абітурієнти, які прийшли здавати документи до аграрної академії.
Валерія Васильєва, м. Полтава:
– Я подала документи на три факультети, закінчивши цього року аграрний ліцей при академії. Черг, метушні довкола приймальної комісії наразі немає. Думаю, всі встигнуть зайняти місце під сонцем.
Олена Сипко, с. Велика Рублівка Котелевського району:
– Ще не зовсім визначилася зі спеціальністю. Є два варіанти: облік і аудит або фінанси й кредит. Будь-яка вступна кампанія починається зі шкільної парти, а точніше – результатів тестування. Тому на зовнішньому незалежному оцінюванні пробувала свої сили двічі: 2009-го й цьогоріч. Що можу сказати? На мою думку, тестові завдання в 2010-му набагато легші, тому отримати необхідні бали було простіше.
Наталія Юнга, с. Красна Лука Гадяцького району:
— Тести склала успішно. Завдання були посильними, хоча деякі викликали труднощі. Ось тримаю в руках бланк для оформлення документів на бюджетне навчання з менеджменту. Сподіваюся, пощастить…
«Та й за часом ми тут недовго, – додає мати Наталі Маргарита Юнга, – подавали документи й у інші виші Полтави, то там ніби довше справлялися».
Задоволений цьогорічною кампанією й Олександр Довгаль із села Сари Гадяцького району, який разом зі своїм чадом привіз вступати до академії сина сусіда:
– Щойно приїхали й уже заповнюємо бланки на бюджетне відділення інженерно-технічного факультету. Усе спокійно, так, як має бути. Звісно, маленькі черги є, але вони звичні для вступних сезонів. Радує, що дозволили брати участь у вступних конкурсах дітям із минулорічними сертифікатами. Особисто мене як батька тішить упроваджена система зовнішнього незалежного оцінювання. Мій син цьогоріч набрав 199,5 бала з української мови, 198,5 – із математики й 195,5 – із фізики, що дало можливість вступити до київського вишу.

Оксана ЛУКАШ

 

Із Хаток він бачив увесь світ

На Шишаччині, в одному з найкрасивіших місць України, 105 років тому збудував собі притулок видатний письменник-демократ Володимир Короленко. 27 липня  цього року виповнилося 157 років від дня його народження.

Та це унікальне обійстя, яке має всесвітню славу, декілька разів опинялося на межі загибелі. І лише стараннями іншого уславленого нашого земляка – аграрія Семена Антонця – воно збережене. 20 серпня Семен Свиридонович відзначатиме своє 75-річчя, тож є привід згадати цих знаних на весь світ людей і те, що їх пов’язувало, – дачу в Хатках.

Докладніше читайте на сторінках газети

 

Міст між людьми і владою

Відколи й пам’ятають старожили сусідніх із Миргородом Єрок, на гомінкий базар до райцентрівської поліклініки чи будь-якої іншої установи, зрештою, до кума чи свата на гостини, у будь-яких інших житейських справах селяни добиралися в місто найкоротшим шляхом, який пролягав через старий дерев’яний місток на невеликій, але норовливій річечці з промовистою назвою Лихобабівка.

Та невблаганний час змінює все. В об’їзд щільно заселеній міській околиці з вузькими вулицями та провулками, якими, як свого часу влучно підмітив славнозвісний Микола Гоголь, «не завжди могли розминутися і дві однокінні підводи». Через приміську Любівщину збудували нову дорогу із сучасним залізобетонним містком. Туди й помчали вантажівки, автобуси вперемішку з іншою автомототехнікою. Стара ґрунтовка, названа єрківською, з дерев’яним містком ніби втратила свою роль. Любителі щось поцупити задурно розібрали й розтягли по дворах дошки. Проте дебелі, колись забиті у грунт дядьками на віки дубові палі та риштовання під настил від часу тільки почорніло. Конструкції мосту з мореного дуба не піддавалися ніяким спробам їх розібрати.
Тим часом жителі Миргорода почали обзаводитися автомобілями, дачами. Кілька сотень миргородців уподобали мальовничі ділянки на протилежному від міста березі річки. Щоб дістатися туди без ризику шубовснути в Лихобабівку, треба накинути майже десятикілометровий гак через Любівщину. Підприємливі дачники з благеньких штахетин вимостили кладку. Так і стрибають із дощечки на дощечку. Але ж, самі знаєте, на дачних ділянках найчастіше порядкують старенькі. Буває й так, що їх переводять через кладку під руки. Про якісь інші транспортні засоби, крім велосипеда, годі й згадувати.
За кілька сотень кроків від кладки через річку зупинка
«227-й кілометр» приміського поїзда. Нею щодня користується багато жителів околиці Миргорода та довколишніх сіл.
Вони і звернулися до голови райдержадміністрації Олександра Волошка, щоб знайшов крайніх, хто б збудував на старих добротних палях колишнього мосту безпечний перехід. Не вчора те було, а начальник обласного управління лісового та мисливського господарства, заслужений лісівник України Юрій Тараненко згадав, що колись жителі Личанки довіряли йому, тоді ще директору Миргородського держлісгоспу, представляти їхні інтереси в міській раді. Отож проблеми кинутого напризволяще мосту знав не з чужих слів. Недовго й гадав, яка допомога потрібна. Директор приміського ТОВ «Промінь-Приват» Володимир Михайленко не забарився спорядити бригаду вправних теслярів. Із нагоди відкриття зручного й безпечного переходу з перилами через Лихобабівку на березі зібралися жителі Личанки, дачники. Оркестру не було, зате в людей був добрий настрій. Від імені громади голова райдержадміністрації подякував керівникам і майстрам, які до потреб людей поставилися, як до своїх власних. Він так і сказав, що тільки конкретне добре діло є самоврядуванням у дії... А новий пішохідний місток, як розібратися, проліг не тільки між берегами Лихобабівки, а й між людьми та владою, яка взялася реалізувати президентську програму «Україна для людей».
– Людям це дуже зручно, – додав свою думку громадський активіст самоврядного мікрорайону «Личанка» Іван Швайко. Його підтримали голова вуличного комітету Валентина Долинська, інші жителі віддаленої околиці Миргорода. Містком охоче користуються як жителі міста, так і розташованих на протилежному березі довколишніх сіл.

Леонард Ніколаєнко

 

У Гадяцькому районі правоохоронці затримали осіб,

які викрали понад 5 тисяч літрів нафти

21 липня, о пів на 23 годину, у Гадяцькому районі Полтавської області працівники міліції затримали автомобіль ГАЗ-53 без номерних знаків із 5-кубовою ємністю в кузові, наповненою нафтою.
Від заливної горловини ємності до трубопроводу тягнувся шланг довжиною близько 10 метрів, з’єднаний із шаровим краном магістрального нафтопроводу «Глинськ – Мала Павлівка», що поблизу села Краснознаменка Гадяцького району Полтавської області.
За підозрою у скоєнні крадіжки 5 400 літрів нафти правоохоронці затримали 33-річного мешканця с. Засулля Лубенського району та двох його спільників — 26-річного мешканця с. Вили Лубенського району та 31-літнього мешканця м. Лохвиці Полтавської області.
За попередніми оцінками, сума матеріальних збитків, завданих злочином Сумському районному нафтопровідному управлінню, становить 20 000 гривень.
Наразі за фактами пошкодження магістрального нафтопроводу і крадіжки нафтопродукту порушено дві кримінальні справи. Триває досудове слідство.

ВЗГ ГУМВС